Серйозну небезпеку сільськогосподарським культурам становлять саранові, які є одними із найагресивніших та найшкідливіших комах у світі. Особливо небезпечними є стадні види, які здатні до масових розмножень, завдаючи великих збитків сільському господарству. Наявність сарани на території України становить серйозну загрозу для врожаю, тому вжиття термінових заходів є надзвичайно важливим.
У зв’язку із тим, що на території України відомі випадки виявлення небезпечного шкідника – сарани перелітної (Locusta migratoria) та запровадження особливого режиму захисту рослин, Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області звертає увагу усім сільськогосподарським підприємствам, організаціям та громадянам, що відповідно до статті 5 Закону України «Про захист рослин» під час проведення обстежень сільськогосподарських та інших угідь необхідно звертати максимальну увагу на розвиток і поширення особливо небезпечних шкідливих організмів, зокрема і сарани перелітної.
Сарана – типовий поліфаг, харчується усіма рослинами, проте надає перевагу злаковим культурам – кукурудзі, просу, сорго, пшениці, а також очерету, пирію тощо. На території Україні з родини саранових поширені до 20 видів, найбільше з яких – прус італійський і сарана перелітна (азіатська) та її підвиди. Розвиток саранових має циклічність, яка залежить насамперед від погодних умов та сонячної активності. Всі саранові, що поширені в Україні мають одну генерацію на рік. В наших кліматичних умовах зима і є основним стримуючим фактором поширення шкідника. Одна доросла особина сарани може відкласти яйця лише раз – у вересні. Низькі зимові температури та відповідний комплекс агротехнічних заходів сприяють зменшенню чисельності шкідника.
У спекотні дні тіло саранових випаровує велику кількість води, для поповнення якої вони поїдають рослини (тобто не через голод, а спонукані спрагою). Шкідливість личинок зростає, коли вони переходять у старші віки, особливо за спекотної погоди (20-28°С). Високі температури повітря часто спричиняють масовий рух личинок, зазвичай в одному напрямку, на пошуки соковитої рослинності, зокрема в посіви сільськогосподарських культур. На культурних рослинах вони об’їдають усі наземні частини, насамперед листя, на зернових – відгризають колоски, поїдають також і соковиті плоди. Дорослі саранові групами перелітають на відстані до кількох десятків кілометрів. Але під час сильних вітрів зграї стадних саранових може заносити ще далі.
Згрупувавшись, сарана мандрує пішки та з’їдає всі рослини на своєму шляху. Спочатку за добу комахи проходять до 150 м, згодом – більше 1 км, а через три тижні здатні долати вже по декілька десятків кілометрів. Перетворившись на імаго з розвинутими крилами, сарана піднімається у повітря й летить на висоті 600 м, долаючи за добу до 300 км. Одна особина сарани за період життя з’їдає до 500 г зелені, а потомство однієї самиці — таку кількість трави, яка достатня на 1 рік двом вівцям.
Сарана перелітна має дуже широку область поширення. Вона живе і в пустелях, і в місцях, де досить волого та холодно. Тобто вона має змогу пристосовуватися до дуже різних умов.
Незважаючи на те, що на території Тернопільської області поширення цього шкідника не відмічено, необхідно провести комплекс профілактичних заходів із попередження його поширення, оскільки в умовах посушливої погоди ареал поширення, чисельність та шкодочинність шкідника може збільшитися.
При виявленні скупчення саранових слід терміново здійснити заходи щодо обмеження розповсюдження даного шкідника. Для прийняття рішень щодо захисту посівів вирішальне значення мають своєчасно й ретельно проведені обстеження сільськогосподарських угідь. Обстеження краще проводити після сходу сонця й до 9 години або з 18 години і до заходу сонця, коли саранові в стані відносного спокою перебувають на рослинах.
Стратегія і тактика обмеження розповсюдження шкідливості саранових повинна будуватись на основі ефективних агротехнічних, організаційно-господарських і винищувальних заходів. Захисні обробки посівів проти саранових розпочинають за масової появи личинок першого віку. Обприскування виконують за чисельності італійського пруса 2–5 екз. на кв. м., нестадних саранових — 10–15 екз. на кв. м. При проведенні захисних обробок необхідно використовувати інсектициди згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» з дотриманням регламентів їх застосування.
З метою оперативного здійснення заходів стосовно обмеження масового розвитку та поширення особливо небезпечних шкідливих організмів, в тому числі і з родини саранових, у разі їх виявлення просимо невідкладно інформувати Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській за адресою: вул. Чернівецька, 24а, м. Тернопіль, 46006, (тел. 0352-52-18-14, е-mail: fitobezpeka@dpss-te.gov.ua).
Додатково інформуємо, що відповідно ст. 18 Закону України «Про захист рослин» підприємства, установи, організації усіх форм власності та громадяни зобов’язані у сфері захисту рослин проводити систематичні обстеження угідь, посівів, насаджень, продукції рослинного походження, сховищ тощо і в разі виявлення поширення шкідливих організмів інформувати про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту рослин, тобто Головне управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області.
Разом з цим, повідомляємо, що порушення законодавства про захист рослин тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Статтею 21 Закону України «Про захист рослин» визначено, що відповідальність за порушення законодавства про захист рослин несуть особи, винні за неповідомлення (приховування) або надання неправдивої інформації про загрозу посівам, деревним насадженням, іншій рослинності відкритого та закритого ґрунту, а також продукції рослинного походження від шкідливих організмів.
Державний фітосанітарний інспектор В.В. Ганжа
