Амброзія (Ambrosia) відноситься до ряду однорічних і багаторічних трав’янистих рослин, рідше напівкущів родини складноцвітих і налічує 30 видів. Поширена переважно в Америці, деякі види занесені до інших регіонів, зокрема в Європу. В Україні один вид – Амброзія полинолиста (A. artemisiifolia) потрапив з Північної Америки, який був вперше виявлений в 1925 році Амброзія полинолиста – це однорічний злісний карантинний бур’ян заввишки 20 – 180 (250) см, з міцною кореневою системою, яка проникає в грунт до 4 метрів, зневоднючи і виснажуючи його. При середній густоті рослина забирає з одного гектару землі до 2 тис. тонн води. З кожним роком амброзія поширюється на нові території, утворюючи при цьому велику надземну масу і заглушує культурні посіви. Стебло у рослини прямостояче, розгалужене, листя з вузькими частками, черешкові, верхні – перистороздільні, нижні – двоперистороздільні, квіти одностатеві. Вся рослина сіруватого кольору від густого щетинистого опушення. Кошики з тичинковими квітками яйцевидні або напівкулясті, зібрані у колоскові суцвіття. Маточкові кошики одноцвіткові, розміщені по 1 – 3 у пазухах верхніх листків або біля основи тичинкових суцвіть.
Росте в посівах різних культурних рослин. А також по шляхах, біля будинків та смітників, на пустищах, старих кладовищах, відвалах різних порід, залізничних насипах, у місцях, де порушений грунтовий та рослинний покрив (новобудови, довгобудови) або завезено новий грунт з інших місць, у долинах річок тощо. Захоплює погано оброблені поля, городи, виноградники, баштани, сади, занедбані газони.
Діапазон пристосування цієї рослини дуже великий, а людина своєю недбалістю та безгосподарністю створює найсприятливіши умови для інтенсивного її розмноження.
Амброзії полинолистій властива висока регенерація –частини живих рослин добре приживаються ,навіть після триразового скошування ,амброзія здатна відростати від прикореневих частин стебла ,утворюючи не лише квітки ,але й насіння . Чим вище зрізані стебла ,тим більше утворюються на них додаткових пагонів.
Розмножується амброзія насінням, яке визріває у серпні – вересні, легко обсипається, засмічуючи грунт. Одна добре розвинута рослина може дати до 100 тисяч зернят. Схожість зберігає до 10 – 15 років, при сприятливих умовах до 30 – 50 років. У кінці квітня – на початку травня насіння дружно проростає.
Амброзія, як чужинка, не має природних ворогів (тварини амброзію не їдять) і відзначається великою біологічною активністю. Вона здатна заглушити та витіснити не тільки культури, а й дикорослі рослини, захоплюючи таким чином нові земельні ділянки і площі.
Спостерігаючи за амброзією можна сказати, що вона справжній „зелений агресор”. Успішно витісняє гравілат, вероніку, злаки, подорожник, ромашку, череду та рослини, які прикрашають ландшафт.
Цвіте амброзія з середини серпня до кінця жовтня. Під час цвітіння ця рослина дуже небезпечна: пилок викликає у людей алергію (підвищення температури, сльозотечу, кон’юнктивіт, погіршує зір і може викликати набряк легенів), медики називають це амброзійним полінозом або сінною пропасницею. Слід додати, що у цей період від її пилку страждають астматики, у яких загострюються приступи бронхіальної астми.
Поширенню захворювання можуть сприяти погодні умови: спека, роза вітрів тощо. Ефективних ліків поки що не існує. Єдиний вихід — триматися подалі від амброзії полинолистої поки вона квітує. Потрібно відмовитись від прогулянок за містом, по можливості не виходити з дому у спеку та у вітряну погоду. Для прогулянок краще вибирати похмурі та дощові дні. Натягнути на вікна марлеві сітки, постійно їх змочувати та міняти кілька разів на день. На вулиці користуйтеся сонячними окулярами. При поверненні додому рекомендується прийняти душ, промивати ніс та очі.
За останні роки відбувся бурхливий процес поширення амброзії в різних областях України, і, як наслідок, масові захворювання населення на алергію. Для багатьох регіонів це стало проблемою державного рівня.
Заходи боротьби Найефективнішим засобом боротьби з бур’яном є застосування комплексного підходу до вирішення проблеми – застосування агротехнічних, механічних та хімічних методів боротьби.
Агротехнічний метод передбачає очищення посівного матеріалу, дотримання чергування культур у сівозмінах, основний і передпосівний обробіток ґрунту, вчасний догляд за посівами. У населених пунктах – у вогнищах амброзії полинолистої – створення газонів з багаторічних трав, оскільки вони пригнічують чисельність, ріст та розвиток рослин амброзії полинолистої. На полях найкращий захист від цієї рослини забезпечують культури суцільного посіву, що формують потужну листостеблову масу — озимі пшениця, жито, ячмінь, тритікале.
Хімічний метод доцільно застосовувати у промислових зонах, на узбіччях доріг, на сільгоспугіддях. Він передбачає застосування гербіцидів відповідно до переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. Досягти високого результату при застосуванні хімічних препаратів можна у фазі до 2-4-х справжніх листочків амброзії. У більш пізніх фазах розвитку амброзії ефективність дії хімічних препаратів суттєво знижується.
Механічний метод бажано застосовувати на територіях населених пунктів. На землях з високими й дуже високими санітарно-гігієнічними вимогами (землі навколо житлової забудови, громадських будівель, тваринницьких ферм, парки, стадіони, спортивні майданчики, промислові території тощо), де не можливе застосування гербіцидів. Тут амброзія знищується шляхом випалювання, ручного видалення або скошування. На присадибних ділянках та клумбах найефективніше виполювати рослини амброзії полинолистої. Чим менша рослина, тим легше проводити цю процедуру. Невеликі рослини, особливо після дощу, добре вириваються з корінням. Доведена ефективність пізнього скошування амброзії полинолистої безпосередньо до її цвітіння, коли утворюються волотеподібні суцвіття, але вони ще не розкрились, що дозволить вирішити кілька проблем – утворення алергенного пилку та насіння. Орієнтовні оптимальні терміни скошування – друга половина липня – початок серпня.
Вести боротьбу з цією злісною карантинною рослиною треба усім разом: органам місцевого самоврядування, підприємствам, навчальним закладам, громадськості.
Ми живемо в третьому тисячолітті, прагнемо увійти до Європейської спільноти, тому маємо навести порядок у своїй оселі
Державний фітосанітарний Віталій Ганжа
інспектор
