Щоб теорія розбитих вікон не доходила до практики…

Чи чули ви про теорію розбитих вікон? Згідно з нею, якщо в будівлі одне скло розбите і його вчасно не замінити, з часом у цій будівлі не буде жодного цілого вікна, почнеться мародерство і вона перетвориться на руїни. Відповідно до цієї теорії, якщо вчасно не запобігти вчиненню дрібних правопорушень, це спровокує лавину правопорушень. Іншими словами, явні ознаки безладу і недотримання людьми прийнятих норм поведінки провокують оточення теж забути про правила.

Навіть недотримання людьми одних правил може підштовхувати людей до порушення інших.

Цю теорію цілком можна застосувати до охорони праці на виробництві, де розбиті вікна – це безлад, дрібні порушення з боку працівників, ігнорування правил безпеки. Або ж використати в сучасних реаліях пандемії, де порушення карантинного режиму одними підштовхує інших до ігнорування необхідних норм.

Це можуть бути поодинокі випадки, коли хтось не виконав вимогу інструкції, не використав засоби індивідуального захисту. Виходячи з логіки, що це одному зійшло з рук, його будуть наслідувати інші, і поступово такі дрібні порушення стають стійкими звичками небезпечного виконання робіт.

«Та що ти носиш, як маєш захворіти – маска не допоможе!» – хіба чимало з нас не чули подібних слів? І ті, хто піддається негативному впливу, знімає маску, починає повторювати подібне. І, буває, платить життям…

Змінити культуру охорони праці та безпечного довкілля неможливо без урахування самостійного сприйняття працівниками застережень та правил.

Чи в області шукають способи донесення до людей потрібної для формування стійких звичок і навичок безпечної праці інформації? Про це напередодні Міжнародного дня охорони праці розмовляємо із заступником начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області Григорієм Радзіхом.

– Переважно саме людина – основний винуватець тих чи інших нещасних випадків. Людський фактор, як відомо, стає головним призвідником трагедій. Те ж саме стосується і безпеки при пандемії. Є чимало свідомих громадян (і їх більшість), які дотримуються карантинних норм, користуються засобами індивідуального захисту, самоізолюються у відповідних випадках, не наражаючи людей на небезпеку інфікування. Але присутні в наших громадах люди, які не зважають на необхідність спільних дій у подоланні COVID-19, бравують, мовляв, усе це не більше, аніж важкий грип, і розуміють, які наслідки можуть бути від цієї підступної хвороби аж тоді, коли хтось із близьких або ж сам потрапляє до лікарні у важкому стані.

За рекомендацією МОП девіз цьогорічного Дня охорони праці: «Передбачати, готуватися та реагувати на кризи – інвестуймо зараз у стійкі системи безпеки та здоров’я на роботі». Саме профілактикою інфікування, системною роботою у цьому напрямі можна дієвозахистити працівників від захворювань і травматизму. Адже існують алгоритми, детальні рекомендації, як убезпечити працівників від зараження коронавірусом, необхідні дії щодо працівника, що занедужав на роботі, наочні матеріали та зразки документів. Лише варто враховувати їх і дотримуватись. Тоді згадана вами теорія розбитих вікон буде працювати навпаки – коли кожен захоче поліпшити ситуацію і рівень життя в громаді.

Фонд соціального страхування України дійсно є тим інститутом, який наполегливо разом із соціальними партнерами, крок за кроком через використання інструментів профілактики впливає на запобігання нещасним випадкам, усуваючи загрози здоров’ю працівників, викликаної умовами праці, та на підвищення рівня культури безпечної праці.

Коли чую фразу, що людське життя безцінне, то у відповідь кажу, що знаю, скільки коштує людське життя. Бо страхові експерти відділень управління виконавчої дирекції Фонду в Тернопільській області беруть участь у розслідуваннях комісіями нещасних випадків, професійних захворювань, яких могло б і не бути. Тепер ціна життя висока. Медичні працівники в разі професійного захворювання мають право на страхові виплати за Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105 та Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 № 1645. Зокрема, Фонд фінансує для них: одноразову допомогу за кошти державного бюджету у разі смерті медика в розмірі 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, одноразову допомогу у разі встановлення інвалідності в розмірі від 300 до 400 прожиткових мінімумів і ще понад 20 різних виплат та допомог, оплати медичних і соціальних послуг, лікування та медичної реабілітації, які варті окремої розмови.

У Тернопільській області цьогорічна ситуація із профзахворюваннями непроста. Коли раніше в області фіксувалося одне-два профзахворювання на рік, то станом на 16 квітня цього року в області розслідувано 1689 випадків, пов’язаних з інфікуванням COVID-19 лікарів. Під час розслідування комісією виявлено 181 випадок інфікування на робочому місці та 1508 випадків хвороби медичних працівників, не пов’язаних з виробництвом.

Ми не лікуємо людей, які страждають від хвороб. Лише допомагаємо фінансово пережити скрутні часи тим, хто захворів чи був контактний. І знаємо, як важко протистояти недузі. Як багато лікарів, волонтерів у нашій області, щодня наражаючись на небезпеку, рятують чиєсь життя. І саме виробленням стійких систем безпеки та здоров’я на роботі можна попередити біду.

Кажуть, що здоров’я – єдине благо, яке кожен може відібрати у себе сам. Варто замислитись над цим, доносити до працівників необхідні знання, щоб їх убезпечити.

Часто за цифрами статистики ховається суть тих справ, які щоденно будують наше з вами майбутнє. Будують з особливою відповідальністю. Адже в теперішніх умовах надзвичайної ситуації в державі, викликаної епідемією COVID-19, людям потрібна крім слів підтримки конкретна адресна турбота про кожного. Їм необхідно вижити, зберегти здоров’я та працездатність.

Тому ще і ще раз наголошуємо і роботодавцям, і працівникам: де є бажання зробити працю безпечною – там є і спосіб. Щоб теорія розбитих вікон не доходила до практики…

Зоряна Замкова