Назавжди залишаться у рідній школі двоє її випускників-друзів – Богдан Тленюк і Юрій Гринівецький.
У фоє Стриївського ліцею 19 лютого відкрили пам’ятні дошки на честь цих героїчних захисників Української незалежності. Освятив меморіальні таблиці місцевий парох отець Тарасій, помолившись за душі наших Героїв.
Захід, приурочений небуденній події, був сповнений тривоги і сліз, співчуття, спогадів, водночас надії і світлих сподівань на Перемогу у цій тривалій жорстокій війні із нестерпним сусідом.
Матері загиблих воїнів не стримували сліз, знімаючи з таблиць полотна, учні з тремтінням у голосах читали вірші про ненависну війну та співали журливих пісень. Вчителі та однокласники загиблих Героїв з повагою і теплом згадували молодих земляків. Кожен із воїнів був особливим, мав власний погляд на світ, але об’єднувала їх любов до спорту, до України.
Богдану цього дня мало б виповнитись 38, але назавжди залишився 37-річним. Був залюбленим у спорт, організував у селі облаштування тренажерного залу для молоді і сам тренував хлопців та дівчат. Встиг взяти участь в АТО, з початком повномасштабного вторгнення росіян пішов на фронт. Служив сапером-мінометником. Загинув 4 липня 2023 року на Донеччині.
Лише на кілька місяців пережив його 33-річний Юрій Гринівецький, чиє яскраве життя обірвалось внаслідок осколкового поранення на Луганщині. Був дуже доброю і принциповою людиною, що найбільше любила справедливість і чесність.
Сьогодні друзі знову поряд, як у мирні часи, знову у рідному селі. В оточенні квітів і люблячих людей. Сміливо і спокійно дивляться з портретів на молоде покоління і дають школярам наснагу рости справжніми патріотами, ніколи не здаватись, вірити у Перемогу і понад усе любити Україну.
