Збараж, без перебільшення, має усі шанси стати потужним туристичним центром. Для цього є усі передумови – славне історичне минуле, унікальна площа Ринок, яка має європейську ідентичність, прекрасний замок, працелюбні та амбітні громадяни, які хочуть, щоб їхнє місто не було безликим, розвивалося та стало перлиною Тернопілля до якої звідусіль їхатимуть туристи і затримуватимуться тут надовго, приїжджатимуть сюди не раз і розповідатимуть про Збараж знайомим, близьким, рідним… Як зробити так, щоб у центральній частині Збаража вирувало життя і вабило любителів мандрівок знає збаразький архітектор Юрій Вербовецький, який уже понад двадцять років займається темою реконструкції історичної частини середмістя Збаража і вважає, що площа Ринок повинна стати візитівкою міста з європейським обличчям.
Своє бачення відродження історичного ареалу Збаража Юрій Вербовецький озвучив під час громадських слухань, ініційованих збаразькими підприємцями. Презентація проекту реставрації площі Ринок відбулася минулої п’ятниці в актовому залі районної ради за участю міського голови Збаража Романа Полікровського, голови районної ради Олексія Кондрацького, районного
архітектора Василя Скочиляса, координатора ГО «Відродження Збаража» Марії Багрій, бізнесменів та активних збаражан. На жаль, через об’єктивні причини, не зміг бути присутнім голова РДА Юрій Горайський.
За словами Юрія Вербовецького, основними функціями центральної ринкової площі Збаража, яка була осередком розбудови міста в кінці 16 століття, були торгівля, ярмарки, адміністративне управління, а також тут жили міщани. Немає сумнівів, що місто будувалося на основі Магдебурського права і про це яскраво свідчить містобудівна структура, яка збереглася до наших днів. Особливістю впорядкування забудови було зобов’язання власників вишикувати свої будинки головними фасадами в одну лінію, вздовж кожної зі сторін площі. Спочатку будинки, які прилягали до ринку, були переважно одноповерхові, глиняно-дерев’яні зі стрімкими дахами. Перша міська ратуша у Збаражі, як обов’язковий елемент ринкової забудови тогочасних міст, була дерев’яна. Кам’яне муроване будівництво активно почали впроваджувати молоді князі Юрій та Христофор Збаразькі. Будинки, які мали лаконічний головний фасад, зводилися впритул один до одного. Парадні фасади найзаможніших міщан мали архітектурне оздоблення зі строгими ренесансними декоративними елементами, які нагадують стилістику Замкового палацу. Крім цього, будівлі мали глибокі підземелля, часто вони були облаштовані навіть у кілька ярусів.
Забудова центру Збаража мала цікаву особливість – храми різних конфесій були винесені за межі прилеглих до ринку кварталів, тому площа обмежувалася торговими та управлінськими функціями. Найбільше місто розбудовувалося за часів Потоцьких, які володіли ним понад 100 років. В цей час поширюється стиль бароко, елементи якого на фасадах мурованих житлових будинків, на жаль, донині не збереглися. У 20-х роках 18 століття у Збаражі з’являється мурована ратуша.
На кінець 19 століття будинки у Збаражі вже переважно двоповерхові, на їхніх головних фасадах з’являються балкони. Цікавим елементом тогочасних будинків були наскрізні аркові проїзди – «в’їздові брами», якими можна було потрапити у внутрішні дворики. Після Другої світової війни стратегією радянської влади було цілковите стирання історичного образу міста, його історичної ідентичності. У перелік таких міст потрапив Збараж. Наслідок – до наших днів збереглося 10 з 35 ринкових будинків, а забудова серед ринкового кварталу і ратуша повністю втрачена. На місці старих двоповерхових кам’яниць виросли безликі п’ятиповерхові житлові будинки, триповерхові «Універмаг» та будівлі зв’язку і кооперації. На місці ратуші і магістрату посеред площі збудовано триповерховий райвиконком. Щоб розширити простір площі частину історичної забудови перед сучасною першою школою було зруйновано повністю. Відтак архітектурне обличчя забудови Збаража, яке формувалося століттями, по суті, знищено.
У 2003 році розроблено проект Генерального плану історико-архітектурного заповідника, нині НЗ «Замки Тернопілля», у якому були запропоновані шляхи відродження історичного Збаража та чітко визначені межі територій зі статусом «історичного ареалу міста». Цим документом визначено функціональне використання для забудови головної площі міста таке, яке вона мала до руйнувань і втрат, тобто пріоритетом мають стати торгівля та обслуговування, культура і дозвілля, житлове призначення, орієнтовані як на туристів, так і збаражан. Це, на думку архітектора, дозволить залучити до регенерації забудови інвестиції приватного сектора, який зацікавлений у розвитку своєї комерційної діяльності на найпривабливіших ділянках міста. Це також дасть можливість підпорядкувати Замку історичне містобудівне середовище і розширити спектр туристичних послуг.
На переконання Юрія Вербовецького міська влада має стати ініціатором розробки стратегії відродження історичного центру Збаража, провести широку інформаційну кампанію, а головне – затвердити програму забудови центральної частини міста. Для цього архітектор готовий зробити усі необхідні проектні напрацювання, особисто захищати документацію на найвищому рівні, допомагати з пошуком грамотних інвесторів. Як приклад позитивного досвіду збереження та відтвореня історико-архітектурного середовища міста Юрій Вербовецький назвав здобутки міста Жовква на Львівщині. Невеличке містечко крок за кроком упродовж 10 років перетворювалося на туристичний центр. Він вважає, що збаражанам було б корисно поїхати туди, що на власні очі побачити те, як можна вдало експлуатувати історичне минуле міста, приваблювати туристів і головне затримувати їх якнайдовше.
Готуючись до громадських слухань, архітектор зробив спеціальний інформаційний буклет, де детально з допомогою графіки виклав пропозиції щодо відродження головної площі Збаража. Так, нові будинки площею забудови 100-150 квадратних метрів з окремими входами навколо площі Ринок за його задумом матимуть два поверхи, мансарди. Функції будівель повинні бути змішані – комерційні та соціальні з культурно-виховним, просвітницьким призначенням. Наприклад, тут мають розташуватися кав’ярня з міщанським інтер’єром, ресторан для туристів з готельними номерами, культурно-розважальний центр з більярдним залом, боулінг – у підвалі, крамниці мистецьких виробів, антикварна лавочка, сучасні крамниці, а також міні-готель, інформаційно-туристичний центр, міський музей, дитяче кафе з художньо-мистецькими студіями на другому поверсі, а також громадський туалет – в підвалі одного з будинків. Головне, каже архітектор, щоб не було самодіяльності і власники будівель чітко дотримувалися проекту реставрації площі та її функціональних завдань. У Жовкві це успішно спрацювало, таким шляхом нині йде Кам’янець-Подільський. Позитивним у цьому плані є, безумовно, досвід Львова.
Відновлення історичної частини Збаража – це, за словами Юрія Вербовецького, довгостроковий інвестиційно-соціальний проект. Звісно, він дороговартісний. На його втілення в життя потрібно близько двох мільйонів доларів. Але це – інвестиції в майбутнє, які окуплять себе сторицею. Головне, щоб міська влада визначитися чи хоче вона займатися цим проектом, щоб Збараж був впізнаваним в Україні та світі не лише за Збаразьким замком. Місто також мають асоціювати з площею Ринок, яка має європейську ідентичність та, як показує практика інших історичних міст України, дуже вабить туриста саме з Європи.
Юрій Вербовецький каже, що в нього немає ілюзій щодо втілення його планів у життя і не розраховує на те, що все відбуватиметься блискавично. Основний його аргумент – дивлячись на Збаразький замок 20 років тому, ніхто не думав, що нині він буде таким потужним музейно-рекреаційним закладом. Місто має зробити те саме, що й замок, і від цього виграють і нинішні, і прийдешні покоління збаражан. Тому вірить, що при підтримці влади і громади крок за кроком, вивчаючи і враховуючи досвід інших міст, Збараж таки матиме європейське обличчя.
– Люди мають повірити в те, що місто буде європейським, – каже Юрій Вербовецький, – такими мають бути не тільки дороги, а й відношення громади до історичної минувшини. Як шанувати свою історію і любити своє місто показали жителі польського міста Глубчіце, де радянщина також добре поглумилася над архітектурою. Тамтешня громада з нуля відбудувала ратушу.
Принагідно Юрій Вербовецький розповів, що у нього є ще низка проектів, які зроблять Збараж красивим та цікавим містом для його жителів та гостей. Зокрема, є напрацювання щодо облаштування парку Бурляя. Тут, на його думку, має бути український Діснейленд на український манер. Юрій каже, що навколо нас має бути якомога більше автентики і не тільки вишиванок. Є задуми і щодо здійснення перетворень на території набережної озера.
Озвучені Юрієм Вербовецьким плани і пропозиції щодо відбудови історичного центру міста викликали щире захоплення та жваву дискусію серед присутніх на громадських слуханнях. Підприємці зацікавилися даним проектом і готові до предметної розмови в плані його реалізації, адже розуміють, що це добра нагода розвивати бізнес, хоча, вважають, що нині аж надто складний час, щоб братися вже і сьогодні за цю справу. Також вони хочуть бачити конкретні розрахунки, знати, так би мовити, всі деталі, щоб прийматити остаточне рішення та почати вкладати інвестиції.
Свою думку з цього приводу висловив районний архітектор Василь Скочеляс, який вважає, що проект з відродження Збаража, представлений колегою, потрібно активно пропагувати серед збаражан, щоб вони бачили наочно, яким може стати їхнє рідне місто. А ще міській раді та відповідним компетентним службам необхідно провести ревізію комунікацій під площею, інвентаризацію майна та землі.
Учасник цьогорічних виборчих перегонів за посаду міського голови Збаража Віктор Садовський, який і після виборів бере активну участь у зібраннях громадськості міста та району, також зацікавився пропозиціями Юрія Вербовецького щодо відродження головної площі Збаража. Він вважає, що в даному випадку передусім потрібно зацікавити людей в реалізації цього проекту, в тому числі підприємців, чітко показати що і де є сьогодні, що саме, де і як має бути за умови, коли знайдуться інвестори, які до них будуть стояти вимоги, скільки на це все потрібно коштів тощо. Всьому цьому мають передувати чітка і рішуча позиція міської влади, розробка міською радою конкретних пропозицій, програми, щоб можна було вести предметну розмову з даномого питання під час широкого громадського обговорення проекту, яке теж має бути обов’язковим. Віктор Садовський вважає, що це все потрібно робити, не марнуючи часу і у якомога коротші терміни.
Міський голова Збаража Роман Полікровський заявив, що готовий підтримати концепцію розвитку міста запропоновану Юрієм Вербовецьким і пообіцяв обговорити її з депутатським корпусом.
У підсумку вирішено, що доцільно обговорити пропозиції Юрія Вербовецького ще раз, але вже у значно ширшому колі громадськості міста, підприємців та депутатів міської ради. Обов’язково залучити до громадського обговорення профільні депутатські комісії. Таку зустріч запланували на п’ятницю, 27 червня. Початок зібрання у Збаразькій міській раді призначили на 16.00.
Світлана БОДНАР, “Народне слово”
http://narodne-slovo.te.ua/2014/06/24/holovna-ploscha-zbarazha-matyme-jevropejske-oblychchya/
Будь першим хто прокоментує