Усиновлення – прийняття усиновлювачем у свою сім’ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.
Усиновителем може бути:
- дієздатна особа віком не менше 21 року;
- особа, старша за дитину не менше ніж на п’ятнадцять років. Усиновлювачами не можуть бути особи однієї статі.
- особи, які не перебувають у шлюбі між собою, не можуть усиновити одну і ту ж дитину. Якщо такі особи проживають однією сім’єю, так би мовити, в цивільному шлюбі, суд може постановити рішення про усиновлення ними дитини;
- якщо дитина має лише матір, вона не може бути усиновлена ??чоловіком, з яким її мати не перебуває у шлюбі; якщо дитина має лише батька, він не може бути усиновлена ??жінкою, з якою він не перебуває у шлюбі. Але якщо такі особи проживають однією сім’єю, суд може постановити рішення про усиновлення ними дитини;
- якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв’язку з усиновленням втрачають правовий зв’язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка;
- кількість дітей, яку може усиновити один усиновлювач, не обмежується.
Без згоди батьків може бути усиновлена ??дитина:
- кинута в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров’я або яку відмовилися забирати батьки, інші родичі, після досягнення нею двомісячного віку;
- яку було підкинуто чи знайдено, через два місяці з часу його перебування;
- батьки якої невідомі;
- батьки якої визнані судом безвісно відсутніми;
- батьки якої визнані судом недієздатними;
- батьки якої позбавлені батьківських прав;
- якщо судом встановлено, що батьки, які не проживаючи з дитиною понад шість місяців без поважних причин, не проявляють щодо неї батьківського піклування та піклування, не виховують та не утримують її.
Згідно зі статтею 210 Сімейного кодексу України, брати і сестри не можуть бути роз’єднані при їх усиновленні. За наявності обставин, що мають істотне значення, і за згодою органу опіки та піклування суд може постановити рішення про усиновлення когось із них, або усиновлення їх різними особами. Якщо усиновлення для дитини не є таємним, брат та сестра мають право знати про нове місце їх проживання.
Для того, щоб усиновити конкретну дитину, необхідно звернутися із заявою про бажання усиновити дитину в службу у справах дітей за місцем проживання (місцем перебування) дитини.
Служба на протязі 10 днів з’ясовує чи згодна дитина на усиновлення (в разі якщо вік і рівень розвитку дитини дозволяє йому формувати і висловлювати свою особисту думку), чи відповідає усиновлення інтересам дитини, а також готує висновок про доцільність усиновлення.
Після отримання висновку про доцільність усиновлення, яке видається на фірмовому бланку з мокрою печаткою, на протязі місяця необхідно звернутися із заявою про усиновлення до суду. Якщо протягом місяця особа, яка бажає усиновити дитини не звернулася з такою заявою до суду, то вважається, що така особа відмовилися від усиновлення.
Зазначена заява подається до суду за місцем проживання дитини. Розгляд справи про усиновлення відбувається за обов’язкової участі заявника, служби, а також дитини, якщо вона за віком і рівнем розвитку усвідомлює факт усиновлення.
Заявник має право відмовитися від усиновлення на будь-якій стадії і в будь-який момент до винесення рішення про усиновлення. Після отримання рішення, відмовитися від усиновлення неможливо.
Будь першим хто прокоментує