Безпека праці взимку на відкритому повітрі
У зв’язку зі зниженням температури повітря все актуальнішою стає проблема безпечного виконання робіт на відкритих будівельних майданчиках.
Порядок виконання робіт за певних погодних умов визначається будівельними нормами і правилами, нормативно-правовими актами з охорони праці, проектно-технологічною документацією (проекти виконання робіт, технологічні карти), інструкціями з експлуатації конкретних механізмів, машин, устаткування та інструкціями з охорони праці.
Температурний чинник впливає як на працездатність людини, так і на функціонування засобів виробництва. Низька температура повітря робочої зони належить до фізичних шкідливих та небезпечних виробничих факторів.
Законодавством передбачено певні обов’язки роботодавців щодо охорони праці, життя і здоров’я людей, які працюють взимку на відкритому повітрі. Зокрема, проведення медичних оглядів, забезпечення працівників теплим спецодягом та спецвзуттям, надання перерв для обігрівання і відпочинку, припинення робіт за певних несприятливих погодних умов.
Відповідно до ст. 168 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), працівникам, які працюють в холодну пору року на відкритому повітрі або в закритих неопалюваних приміщеннях, вантажникам та деяким іншим категоріям працівників у випадках, передбачених законодавством, мають надаватися спеціальні перерви для обігрівання і відпочинку, які включаються у робочий час. Роботодавець також зобов’язаний обладнати приміщення для обігрівання і відпочинку працівників.
Працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальні одяг, взуття, рукавиці та інші засоби індивідуального захисту (ст. 163 КЗпП).
На об’єктах будівництва за низьких температур мають бути передбачені спеціальні заходи. Так, заборонено виконувати роботи на висоті у відкритих місцях при швидкості вітру понад 10 м/с, під час ожеледиці, грози або туману, який обмежує видимість фронту робіт, а також у нічний час за недостатньої освітленості та якщо температура повітря нижча за -20 °С.
Під час виконання будівельно-монтажних робіт при перевищенні граничних значень температури повітря, сили вітру, роботи на відкритому повітрі (перевезення людей у неопалюваних транспортних засобах) мають бути тимчасово припинені. Роботодавець має прийняти відповідне рішення, оформлене наказом.
Необхідно також додати, що відповідно до ст. 113 КЗпП, час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу), а за час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.
Страховий експерт з охорони праці
Підволочиського відділення УВД ФССУ
в Тернопільській області
Вавро А.М.
Будь першим хто прокоментує