Встановлення та дія земельного сервітуту

Кременецький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Встановлення та дія земельного сервітуту

Земельні ділянки, які знаходяться у власності чи користуванні громадян, не можуть бути рівноцінними. Вони відрізняються розмірами, місцезнахо­дженням, якістю ґрунтів, наявністю або відсутністю природних ресурсів, до­ступністю тощо. З метою недопущення перешкод у використанні земельної ділянки її власником чи користувачем, законодавством України введено право земельного сервітуту.

Відповідно до частини 1 статті 98 Земельного кодексу України право земельного сервітуту – це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Відповідно до статті 99 Земельного кодексу України власники або користувачі земельних ділянок можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів:

• право проходу та проїзду на велосипеді;

• право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху;

• право прокладання та експлуатації ліній електропередач, зв’язку, тру­бопроводів, інших лінійних комунікацій;

• право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої при­родної водойми або через чужу земельну ділянку;

• право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку;

• право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній зе­мельній ділянці, та право проходу до природної водойми;

• право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусід­ній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми;

• право прогону худоби по наявному шляху;

• право встановлення будівельних риштувань та складування будівель­них матеріалів з метою ремонту будівель та споруд;

• інші земельні сервітути.

Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

На встановлення земельного сервітуту має право власник або користувач земельної ділянки для реалізації в повному обсязі права власності або права користування земельною ділянкою.

Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею.

Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки.

Право земельного сервітуту виникає після його державної реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на земельну ділянку (ч. 3 ст. 100 ЗКУ). Це означає, що право земельного сервітуту виникає з мо­менту його державної реєстрації незалежно від підстави виникнення — дого­вору чи рішення суду. Договір може бути зареєстрований після досягнення домовленості щодо усіх його істотних умов та втілення у форму, передбачену законом, рішення суду — після вступу його у законну силу. Реєстрація права земельного сервітуту здійснюється відповідно до порядку реєстрації прав на земельну ділянку.

Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими.

Дія земельного сервітуту зберігається у разі переходу прав на земельну ділянку, щодо якої встановлений земельний сервітут, до іншої особи.

Земельний сервітут не може бути предметом купівлі-продажу, застави та не може передаватися будь-яким способом особою, в інтересах якої цей сервітут встановлено, іншим фізичним та юридичним особам.

Власник, землекористувач земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право вимагати від осіб, в інтересах яких встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення, якщо інше не передбачено законом.

Власник земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право на відшкодування збитків, завданих встановленням земельного сервітуту.

Дія земельного сервітуту підлягає припиненню у випадках:

• поєднання в одній особі суб’єкта права

• земельного сервітуту, в інтересах якого він встановлений, та власника земельної ділянки;

• відмови особи, в інтересах якої встановлено земельний сервітут;

• рішення суду про скасування земельного сервітуту;

• закінчення терміну, на який було встановлено земельний сервітут;

• невикористання земельного сервітуту протягом трьох років;

• порушення власником сервітуту умов користування сервітутом.

На вимогу власника земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, дія цього сервітуту може бути припинена в судовому порядку у випадках:

• припинення підстав його встановлення;

• коли встановлення земельного сервітуту унеможливлює використання земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, за її цільовим призначенням.